Найчастіше нам задають питання, яку глину використовувати для кераміки. Дійсно, існує багато видів глини. Але як її підготувати та найголовніше – як з нею працювати? Чи все так просто у підготовці...

Майже у кожній області України є родовище глини.

Багато хто напевно так і починав ... просто накопали.

Моя перша глина була саме з місцевого кар'єру де промислово добувають глину. Це корисно та цікаво виїхати до карьєру, привезти звідти глину, виконати попередню підготовку та випробувати випал виробу. Чому б і ні! У нас так спрацювало.

Досвід шлях довгий, але так працювали гончарі завжди... досвід, досвід та досвід. Дешево? аж ні як! 

Потрібно мати на увазі, що деякі місцеві глини потребують введення різних складників, наприклад піску.

І так приступаємо. Наші узагальні поради. 

  По-першу, глиняне тісто (маса) повинна мати гарні робочі якості, які необхідно створити самому керамісту.

Для формування виробу потрібна добре підготовлена глина, тому потрібно зрозуміти її якості.

Тобто, просто накопати та виліпити, не варіант.

Ось як загалом виглядає весь процес.

Свіжу глину треба залишити деякий час на повітрі, в атмосферних умовах, зробивши навіс для захисту її від гару, пилу тощо.

Для такого зберігання (вивітрювання) краще використовувати зимові місяці року.

Якщо глина довгий час залишається вологою, то її необхідно підсушити до деякого затвердіння, наприклад, у радіаторів опалення або просто в сухих кімнатних умовах, так як волога милоподібна глина погано розмокає і утворює шматки, що важко «розпускаються».

Підсушену глину, дрібно роздроблену дерев'яним молотком, засипають у невисоку посуду, заповнену до половини водою так, щоб глина покривалася нею на 5 - 10 см. Через добу і після перемішування дерев'яною лопаткою утворюється глиниста суспензія, що має густину вершків.

Щоб видалити сторонні речовини, суспензію проціджують через сито і залишають на кілька днів.

За цей час глина осідає на дні.

Коли зайва волога з глини випарується, що можна прискорити легким випарюванням в емальованих тазах, вона стане досить щільною та придатною для ручної обробки.

Глину залишають на «дозрівання». Ми, як правило, підготовлену глину, обертаємо вологою тканиною.

У оснащених керамічних виробництвах для видалення надмірної вологи з рідких мас застосовують різні фільтри - преси, а не випарювання, бо при випаровуванні в деяких глинах залишається занадто багато розчинних солей, що заважають подальшій їх обробці (глазуванню та ін.).

Кращим, ніж випарювання, є спосіб підвішування вологої глини в щільних холщових мішках, які надалі укладаються на гіпсові дошки, проте, якщо тканина мішків не дуже щільна, разом з водою видаляється багато тонких глиняних частинок, а при дуже щільній тканині процес зневоднення занадто затягується.

   Основне правило, чим довше глиняне тісто вилежується, тим більше покращуються його якості.

 

Стадії стану глиняного тіста

Властивості глиняного тесту різних стадіях вологості є важливими характеристиками при маніпуляціях із нею.

1. У дуже м'якому пластичному стані глина легко формується навіть при невеликому тиску (дуже податлива), але вона прилипає до рук і не витримує великої ваги при нарощуванні висоти виробу, тобто деформується.

При цьому розміри виробів у процесі висушування сильно скорочуються, особливо якщо глина «жирна» (в масі багато води).

2. У помірно пластичному стані глина також легко приймає ту чи іншу форму при невеликому тиску, і окремі шматки її можуть з'єднуватися один з одним.

Але в такому стані вона вже витримує тиск нарощуваних стінок досить великих форм. Вона не прилипає до рук, але варто лише додати до неї дуже трохи води, як вона знову стає надмірно липкою.

Це може служити критерієм оптимального робочого стану глиняного тіста до додавання води. 

Ця консистенція найчастіше придатна для формування деяких скульптурних виробів.

3. У затверділому, але ще пластичному стані глина може формуватися лише при великому тиску; безпосередньо з'єднати два шматки важко.

При скручуванні глиняного джгута в ньому легко утворюються тріщини.

У такому стані глина ще може підрізатися або зачищатися. Скорочення розмірів виробів при сушці набагато менше, ніж у перших двох станах.

4. У наступному, вже досить жорсткому стані глина деформується із зламом; розміри виробів майже не скорочуються.

При простукуванні глина видає звук, наче від суцільного тіла.

Її поверхня починає трохи світлішати. З'єднати два шматки можна лише за допомогою шлікеру, тобто розбавленої у воді до густини вершків тієї ж глини.

5. Останній за вологістю стан характеризується крихкістю, при якій майже виключається можливість утворення тріщин навіть при швидкому сушінні. Поверхня, наприклад, червоних глин стає світлою (вигорає).

У такому стані глину можна полірувати або зачищати наждачним папером, а також обережно зачищати вологою губкою. 

З тих чи інших причин глиняне тісто може або пересохнути, або бути занадто вологим; тоді слід змінити його вологість.

Довологування і підсушування (підв'ялювання) маси

Волога глина зазвичай вбирає воду дуже повільно, тому сформована у вигляді грубого ролика вона повинна бути розрізана на тонкі коржі латунним або сталевим дротом («струною»), натягнутим між дерев'яними паличками, тобто розрізана.

Коржі, викладені на вологу гіпсову дошку або стільницю, обприскують водою доти, поки вони не набудуть потрібної консистенції. Після цього їх можна з'єднувати.

Підв'ялювання маси здійснюють, переминаючи її на сухій і чистій гіпсовій дошці або колі. Затверділий гіпс є дуже пористим матеріалом з капілярними канальцями, які швидко відтягують зайву вологу.

Гіпсова дошка не повинна мати тріщин і кришитися, щоб не забруднювати масу гіпсовими частинками.

Обробка маси для формування

Перед формуванням будь-яка вилежана маса, що складається з однієї природної глини або з суміші сировинних компонентів, повинна бути «перебита» або перем’ята для видалення з неї бульбашок повітря та отримання абсолютно однорідної консистенції.

Краще вибивати повітря кидаючи глину,  невеликими шматками, на поверхню стола, або підлогу. Це час віддати свої емоції. Не стримувайте себе. Плохо вимішена глина, може бути причиною браку виробу.

У деяких випадках, якщо до пластичної маси додають затверділі глиняні обрізки, то їх попередньо довологують і перебивають разом з масою. 

Не забувайте, підготовлену глину обертати в трохи вологу тканину. 

P.S. Найкраща глина Часовоярська. Це безперечний факт. 

P.S.S.Статтю підготувала з власного досвіду Герасимова Софія.