Моє будь-яке шиття починається з купи клаптів, гір тканин…з маленького хаосу!

Коли мене запитують, як народжуються ідеї або де брати ідеї… відповідь проста. 

Це не Google на допомогу!

Для класної ідеї потрібен тільки чистий стіл та тканини … як для художника полотно та фарби. 

Сама ваша палітра почне дарувати ідеї.

Ти починаєш смажити рибу, якої ще немає (як зі старого анекдоту: — Сара, смаж рибу! – Так, риби немає! -А, ти смаж, риба буде!).

Починаєш грати клаптями, з’єднувати, підбирати відтінки, фактури … клапті переміщаються з підлоги на стіл і назад …

….і в якийсь незрозумілий момент, ти вже не просто інтуїтивно рухаєшся, а починає захоплювати дух та вже не можеш зупинитися, робота складається швидко і в один подих.

Вмикається вишивка…

Щоразу дивуюся, як завжди на допомогу приходить бісер…маленькі яскраві акцентики, які відразу все розставляють на свої місця.

Гноми печуть млинці та заварюють тобі ароматний чай. Бісеринка до бісеринки … А потім прогулянка велосипедом через тихий літній ліс.

Промені вечірнього сонця … радісні діти … це нірвана літнього вечора!

P.S. всім творчості!

P.S.S. як незаперечний закон, як закон тяжіння, як тільки клапті з’являються у своєму масштабі в центрі майстерні, тут же починають жити своїм життям, з борсанням дітей, морською свинкою і здивованим котом…при чому останні двоє завжди голодні:)…

…творчість дуже приваблива річ!